З 16 січня 2026 року в Україні офіційно запрацював Закон № 4502-IX, який уперше чітко врегулював інститут множинного громадянства. Відтепер держава визнає одночасну належність особи до громадянства України та однієї чи кількох інших держав у чітко визначених випадках. Головна умова — друга країна має входити до спеціального переліку, який формує Кабінет Міністрів з урахуванням національної безпеки.
Закон не скасовує принцип пріоритету українського громадянства на території України. Усі права та обов’язки — від військового обліку до сплати податків — залишаються в силі незалежно від наявності іноземного паспорта. Водночас він відкриває легальний шлях для діаспори та іноземців із дружніх країн зберегти чи набути українське громадянство без обов’язкової відмови від наявного.
Для багатьох українців, які роками жили в «сірій зоні» з другим паспортом, це означає кінець правової невизначеності. Для тих, хто лише планує отримати іноземне громадянство, з’являється зрозумілий і прогнозований механізм.
Довгий шлях від заборони до офіційного визнання
Протягом десятиліть українське законодавство формально стояло на позиції єдиного громадянства. Конституція та Закон «Про громадянство України» не містили прямої заборони мати іноземний паспорт, але й не визнавали його. На практиці це створювало постійну напругу: люди боялися втратити українське громадянство, а державні органи не мали чітких інструментів реагування.
Ситуація різко змінилася після 2022 року. Мільйони українців опинилися за кордоном, багато хто набув або вже мав громадянство країн Європи, США чи Канади. Одночасно зросла потреба у збереженні зв’язків із діаспорою та залученні іноземців, які допомагають Україні. Президентський законопроєкт № 11469, ухвалений Верховною Радою 18 червня 2025 року і підписаний у липні, став відповіддю на цю нову реальність.
Закон набрав чинності через шість місяців після опублікування — 16 січня 2026 року. Він не скасовує принцип єдиного громадянства як базовий, а лише створює чіткий перелік винятків, у яких множинне громадянство визнається легальним.
Шість випадків, коли держава офіційно визнає множинне громадянство
Стаття 5-1 Закону «Про громадянство України» (у редакції Закону № 4502-IX) прямо перелічує ситуації, у яких наявність іноземного громадянства у громадянина України вважається допустимою:
- Одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави (або кількох держав).
- Набуття дитиною — громадянином України — громадянства своїх усиновлювачів-іноземців.
- Автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем (якщо таке передбачено законодавством іноземної держави).
- Автоматичне набуття повнолітнім громадянином України іншого громадянства, якщо особа не отримувала документ, що підтверджує іноземне громадянство.
- Набуття іноземцем громадянства України у спрощеному порядку, якщо він є громадянином держави з переліку Кабінету Міністрів.
- Набуття громадянином України громадянства держави, громадяни якої мають право на спрощене набуття українського громадянства.
Останні два пункти є ключовими для більшості дорослих. Саме через них українці можуть легально отримувати паспорти дружніх країн, а громадяни цих країн — український паспорт без обов’язкової відмови від свого.
Важливо: на території України особа з множинним громадянством у всіх правовідносинах вважається виключно громадянином України. Іноземний паспорт не дає жодних привілеїв і не звільняє від обов’язків.
Перелік країн: від п’яти до понад тридцяти
Кабінет Міністрів формує і періодично оновлює перелік держав, громадяни яких можуть набувати українське громадянство у спрощеному порядку. Критерії чіткі: членство в Європейському Союзі, застосування санкцій проти держави-агресора та відсутність загроз національній безпеці України.
Спочатку (на початку 2026 року) до переліку увійшли лише п’ять країн: Німеччина, Польща, Чехія, США та Канада. У травні 2026 року постановою уряду список розширили до 33 держав. До нього увійшли майже всі країни ЄС, а також Велика Британія, Ісландія, Норвегія, Швейцарія, США та Канада.
Перелік не є остаточним і може змінюватися. Держави-агресори та країни, які не визнають територіальну цілісність України, до нього ніколи не потраплять. Добровільне набуття громадянства такої держави є підставою для втрати українського громадянства.
Практичні наслідки для різних категорій громадян
Для українців, які вже мають паспорт однієї з країн переліку, головна зміна — зникнення страху автоматичної втрати громадянства. Раніше сам факт наявності іноземного документа часто трактували як підставу для перевірки. Тепер, якщо країна входить до переліку і набуття відбулося в одному з дозволених випадків, держава це визнає.
Для тих, хто планує отримати друге громадянство, процедура стала передбачуванішою. Потрібно лише переконатися, що обрана країна є в актуальному переліку Кабміну, і дотримуватися вимог іноземного законодавства. Українська сторона більше не вимагатиме обов’язкової відмови від українського паспорта.
Окремо варто згадати іноземців, які хочуть стати громадянами України. Якщо вони є громадянами держави з переліку, то можуть скористатися спрощеною процедурою: замість зобов’язання припинити іноземне громадянство подається декларація про визнання себе громадянином України. Іспити з мови, історії та Конституції залишаються обов’язковими.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли громадянка України, яка багато років жила в Канаді і мала канадський паспорт, десятиліттями уникала будь-яких контактів із українськими консульствами саме через страх втратити громадянство. Після набрання чинності законом вона спокійно оформила новий закордонний паспорт і вперше за багато років приїхала до батьків на літо.
Що залишається незмінним: військові, податкові та інші обов’язки
Множинне громадянство не звільняє від жодного обов’язку перед Україною. Чоловіки призовного віку та військовозобов’язані залишаються на обліку. Податкові резиденти України зобов’язані декларувати доходи з усіх джерел і сплачувати податки відповідно до українського законодавства.
Міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування, які Україна має з більшістю країн переліку, дозволяють зараховувати податки, сплачені за кордоном. Проте базовий обов’язок декларування нікуди не зникає.
Те саме стосується сімейного, спадкового та кримінального права. На території України діють виключно українські норми. Іноземне громадянство може впливати лише на відносини особи з іноземною державою за її межами.
Поширені міфи та помилки, яких варто уникати
- Міф: «Тепер можна брати громадянство будь-якої країни». Ні. Дозволені лише держави з офіційного переліку. Набуття громадянства країни-агресора автоматично призводить до втрати українського.
- Міф: «Другий паспорт звільняє від військового обліку». Це небезпечна помилка. На території України особа вважається виключно громадянином України з усіма наслідками.
- Міф: «Можна просто не повідомляти про іноземний паспорт». Закон не вимагає обов’язкового повідомлення в усіх випадках, але при оформленні документів (паспорт, пенсія, спадщина) приховування може створити проблеми.
- Помилка: вважати, що спрощена процедура скасовує іспити. Іспити з української мови, історії та Конституції залишаються обов’язковими майже для всіх категорій.
- Помилка: думати, що закон діє «заднім числом» на всі старі випадки. Для окремих категорій (зокрема військових-іноземців) передбачені перехідні норми, але не для всіх.
Найчастіша практична помилка — самостійно інтерпретувати «автоматичне» набуття громадянства за шлюбом. Не в усіх країнах шлюб автоматично дає громадянство. Потрібно перевіряти конкретне іноземне законодавство.
Чек-лист самоперевірки та коли звертатися до фахівця
Перед тим як діяти, варто пройти короткий чек-лист:
- Чи входить країна вашого (майбутнього) другого громадянства до актуального переліку Кабінету Міністрів?
- Чи підпадає ваш випадок під один із шести офіційно визнаних сценаріїв?
- Чи виконали ви всі обов’язки щодо військового обліку та податкового резидентства в Україні?
- Чи маєте ви документи, які підтверджують спосіб набуття іноземного громадянства (свідоцтво про народження, рішення про усиновлення, свідоцтво про шлюб тощо)?
- Чи не належить країна до держав-агресорів або тих, що не визнають суверенітет України?
Звертатися до юриста варто, якщо:
- ви маєте громадянство країни, яка нещодавно вийшла з переліку або ніколи до нього не входила;
- ви набули іноземне громадянство на тимчасово окупованій території;
- ви плануєте одночасно оформлювати громадянство для дітей і себе;
- у вас є сумніви щодо податкового статусу або військового обліку.
У простих випадках (народження дитини з двома громадянствами, шлюб із громадянином країни з переліку) більшість питань можна вирішити самостійно через Державну міграційну службу або консульські установи.
Питання, які найчастіше ставлять
Чи потрібно повідомляти українські органи про наявність іноземного паспорта?
Закон прямої вимоги не містить у всіх випадках. Однак при отриманні нових українських документів або реалізації прав, пов’язаних із громадянством, інформація може бути потрібна.
Що буде, якщо країна вийде з переліку після того, як я вже отримав її громадянство?
Набуте раніше громадянство залишається визнаним, якщо воно відповідало умовам на момент набуття. Втрата статусу «дозволеної» країни не має зворотної сили.
Чи може людина з множинним громадянством займати державні посади?
Для більшості посад у державному секторі наявність іноземного громадянства є обмеженням. Закон не скасовує ці норми.
Чи впливає множинне громадянство на пенсію?
Пенсійні права регулюються окремим законодавством і міжнародними угодами. Сам факт другого паспорта пенсію не скасовує, але може впливати на порядок виплат за кордоном.
Що робити, якщо я вже втратив українське громадянство через старі норми?
Можливе поновлення в громадянстві за загальною або спрощеною процедурою залежно від обставин. Кожен випадок потребує індивідуального аналізу документів.
Закон про множинне громадянство 2026 року не відкрив двері «для всіх і відразу». Він створив чіткі, прозорі й безпечні рамки для тих випадків, коли друге громадянство не суперечить інтересам держави. Для мільйонів українців за кордоном і тих, хто планує міжнародну кар’єру чи освіту дітей, це стало довгоочікуваною правовою ясністю.
