У ніч на 22 лютого 2026 року центр Львова, який багато хто вважав відносно спокійним тилом, струсонули два вибухи. Загинула 23-річна поліцейська Вікторія Шпилька, ще 25 людей дістали поранення різного ступеня тяжкості. Правоохоронці кваліфікували подію як теракт, організований російськими спецслужбами через завербованих громадян України.
Ця трагедія оголила вразливість великих міст у глибокому тилу і показала, як гібридні загрози проникають у повсякденне життя. Стаття збирає перевірені факти, особисті історії та контекст подій, щоб допомогти зрозуміти не лише те, що сталося, а й як суспільство може краще захищатися надалі.
Хроніка тієї ночі: від фейкового виклику до другого вибуху
Близько 00:30 на лінію 102 надійшло повідомлення про нібито проникнення невідомих осіб до магазину на вулиці Данилишина, 20 — у самому серці міста, за кілька хвилин пішки від Оперного театру та торговельного центру «Магнус». Перший екіпаж патрульної поліції прибув на місце. Пролунав вибух.
Коли на підмогу під’їхав другий екіпаж, а також почали прибувати медики та бійці Нацгвардії, прогримів другий вибух. Саме тоді кількість поранених різко зросла. Пошкоджено патрульний автомобіль і цивільний транспорт. На місці працювали слідчо-оперативна група, вибухотехніки та медики.
Більшість постраждалих — правоохоронці, які прибули на виклик. Серед них був і один цивільний підліток, який жив поруч. Мер Львова Андрій Садовий пізніше підкреслив: це не побутовий інцидент і не «бізнес-розбірки». Мета була зрозуміла — завдати максимальної шкоди саме тим, хто приїхав допомагати.
Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні назвав подію цинічним терактом російського походження. Виконавців завербували через Telegram. Організація — російська.
Вікторія Шпилька: життя, обірване на службі
Загиблою виявилася 23-річна старша лейтенантка патрульної поліції Вікторія Шпилька. Вона народилася на Волині, згодом разом із батьками переїхала до Херсона. Закінчила Львівський державний університет внутрішніх справ і почала службу саме в Херсонській області на початку повномасштабного вторгнення. З 2023 року служила у Львові.
Восени 2025 року Вікторія вийшла заміж. Її чоловік — також патрульний. Колеги згадували її як життєрадісну, відповідальну й ніколи не скаржливу людину з глибоким почуттям обов’язку. 23 лютого на площі Ринок сотні львів’ян, серед них мер міста, прийшли попрощатися. Поховали Вікторію 25 лютого в рідному селі Верба на Волині.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли після подібних трагедій колеги роками зберігають фотографії загиблих у службових кабінетах — як тиху обіцянку не забувати і продовжувати службу.
Хто стоїть за терактом і як спрацювала система
Через десять годин після вибухів правоохоронці затримали 33-річну мешканку Костополя Рівненської області Ірину Саветіну. Камери спостереження зафіксували, як вона ввечері 21 лютого встановлювала пристрої біля магазину. Жінка діяла за вказівками російського «куратора», якого знайшла, шукаючи «легкі заробітки» в Telegram-каналах.
Пізніше затримали й 18-річну дівчину з Харкова, яка, перебуваючи в іншому місті, зателефонувала на екстрену лінію і зачитувала заздалегідь підготовлений текст про нібито крадіжку. За це їй обіцяли сто доларів. Саветіну взяли під варту на 60 діб без права застави. Справу розслідують за частиною 3 статті 258 (терористичний акт, що спричинив загибель людини) та статтею про незаконне поводження зі зброєю.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та СБУ неодноразово підкреслювали: це не поодинокий випадок. Російські спецслужби системно шукають вразливих людей через месенджери, пропонуючи гроші за «прості» завдання. Львів обрали не випадково — як тилове місто, удар по якому мав посіяти страх і показати, що безпечних місць немає.
Як Львів і країна відреагували на удар
Місто занурилося в жалобу. На площі Ринок зібралися сотні людей. Лікарі боролися за життя поранених: кілька днів троє залишалися в реанімації у важкому стані, ще двоє — у стабільному, одинадцять лікувалися вдома. Мер Садовий публічно спростував фейки, які миттєво поширилися в мережі: серед поранених був лише один цивільний, усі інші — службовці.
Подія збіглася в часі з масованими ракетними та дроновими ударами по інших регіонах. Експерти відзначали типовий почерк російських спецслужб — подвійний удар, коли другий вибух спрямований саме на тих, хто приїхав допомагати першим постраждалим.
Для Львова, який протягом років війни залишався відносно спокійним порівняно з прифронтовими містами, цей теракт став важким психологічним ударом. Люди, які звикли до повітряних тривог і віддалених вибухів, раптом відчули загрозу в самому центрі історичного міста.
Ширший контекст: гібридні загрози в тилу з 2022 по 2026 рік
Теракт у Львові не виник на порожньому місці. З початку повномасштабного вторгнення російські спецслужби неодноразово намагалися організовувати диверсії та теракти в тилових містах. СБУ регулярно повідомляє про затримання агентів, які планували підриви біля адмінбудівель правоохоронців, військових об’єктів чи місць масового скупчення людей.
У 2025 році, наприклад, запобігли кільком спробам у Львівській області, коли завербовані громадяни отримували інструкції через Telegram і намагалися дістати вибухівку зі схронів. Львів завжди був символом західного тилу, місцем, куди переїжджали внутрішньо переміщені особи, де працювали гуманітарні організації та логістичні хаби. Саме тому удар по ньому мав політичний і психологічний ефект.
Статистика СБУ та МВС показує зростання кількості спроб вербування через месенджери. Найчастіше цілями стають люди, які шукають швидких грошей, мають борги або перебувають у складній життєвій ситуації. Молодь і жінки серед завербованих з’являються все частіше.
Поширені помилки та міфи навколо таких подій
- «Це була випадковість або кримінальні розбірки» — ні. Офіційна кваліфікація, свідчення камер і зізнання підозрюваної чітко вказують на терористичний акт за замовленням російських спецслужб.
- «У тилу безпечно, можна розслабитися» — небезпечна ілюзія. Гібридні загрози працюють саме там, де менше очікують.
- «Усі, хто дзвонить на 102, — доброзичливці» — фейкові виклики стали інструментом. Правоохоронці вже змінюють протоколи реагування.
- «Це не стосується звичайних людей» — стосується. Кожен, хто бачить підозрілу активність біля смітників, магазинів чи адмінбудівель, може стати важливим свідком.
Після таких подій у суспільстві часто з’являються теорії змови. Важливо спиратися лише на офіційні повідомлення СБУ, Нацполіції та прокуратури, а не на анонімні канали.
Що може зробити звичайна людина: чек-лист пильності
Повністю захиститися неможливо, але зменшити ризики реально. Ось практичний список, який варто тримати в голові:
- Звертайте увагу на людей, які довго й без діла крутяться біля смітників, входів до магазинів чи адмінбудівель у вечірній час.
- Не ігноруйте підозрілі пакети чи сумки, залишені без нагляду. Краще повідомити поліцію, ніж потім шкодувати.
- Будьте обережні з пропозиціями «легких грошей» у Telegram чи інших месенджерах. Якщо просять щось зробити «просто» — це червоний прапорець.
- Після будь-якого вибуху чи підозрілого шуму не підбігайте одразу на місце події. Дочекайтеся, поки територію перевірять вибухотехніки.
- Підтримуйте правоохоронців і медиків не лише словами. Донорство крові, волонтерська допомога лікарням — реальні кроки.
У нашій практиці ми бачили, як саме уважність перехожих допомагала запобігти кільком спробам диверсій у різних містах.
Питання, які найчастіше ставлять після теракту у Львові
Чому саме Львів?
Тому що це велике тилове місто з високою концентрацією правоохоронців, внутрішньо переміщених осіб і логістики. Удар по ньому мав максимальний психологічний ефект.
Чи були попередні спроби?
Так. СБУ неодноразово затримувала людей, які готували подібні акції у Львівській області протягом 2025 року.
Який стан поранених станом на кінець лютого?
Троє залишалися в реанімації у важкому стані, решта — у стабільнішому. Лікарі робили все можливе.
Чи змінилися протоколи поліції?
Так. Після події правоохоронці посилили перевірку місць викликів і змінили порядок прибуття підкріплення.
Що робити, якщо бачиш підозрілу активність?
Негайно телефонувати на 102 і описувати деталі, не наближаючись.
Теракт у Львові став болючим нагадуванням: війна не закінчується на лінії фронту. Вона проникає в тил через людей, які шукають легких грошей, і через спецслужби, які цим користуються. Пам’ять про Вікторію Шпильку і всіх, хто постраждав тієї ночі, має залишатися не лише в жалобних стрічках, а й у підвищеній пильності кожного з нас. Львів знову показав, що вміє триматися разом — і це, можливо, найважливіший урок тієї холодної лютневої ночі.
