Український санкційний механізм, створений 2014 року, мав низку недоліків. Помилкове й безстрокове застосування санкцій ставало циклічним явищем. До 2025 року Верховний Суд підтримував органи влади через доктрину обмеженого судового контролю, що фактично унеможливлювало оскарження рішень.
Попередня позиція суду та рішення ЄСПЛ
РНБО та президент самостійно визначали підстави санкцій, а суди перевіряли лише процедуру. У жовтні 2025 року Європейський суд з прав людини став на бік компанії ТОВ «М.С.Л.», яка опинилася в списках ще 2015 року. ЄСПЛ визнав порушення права на власність і вказав на відсутність конкретних підстав у рішеннях РНБО. Українські суди мали перейти до повного контролю.
Новий чек-лист Великої Палати
У справі №990/224/23 Велика Палата Верховного Суду відійшла від старої практики. Суд сформував п’ять критеріїв перегляду: процедурний аспект, фактична основа, правова кваліфікація, пропорційність та відсутність свавілля. Цей підхід стане ключовим для всіх майбутніх санкційних справ.
