Добровільні формування цивільного захисту — це тимчасові об’єднання громадян, які за рішенням місцевої влади стають допоміжною силою для професійних рятувальників під час загрози чи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі спричинених збройним конфліктом. Вони не заміняють штатні підрозділи ДСНС, а доповнюють їх, дозволяючи швидше охопити територію, вивільнити фахівців для складних завдань і підтримати людей у перші критичні години. У 2022–2026 роках такі формування довели ефективність у прифронтових і деокупованих громадах, де допомагали розбирати завали, евакуйовувати поранених, розвантажувати гуманітарні вантажі та організовувати тимчасові пункти для постраждалих.
Приєднатися може громадянин України віком від 18 років, який за станом здоров’я придатний або обмежено придатний до військової служби та не перевищив граничний вік перебування у запасі другого розряду. Участь безоплатна, але передбачає чіткі права на забезпечення засобами захисту, інформацію про ризики та медичну чи психологічну допомогу в разі потреби. Формування утворюються саме тоді, коли виникає потреба, і припиняють діяльність після завершення робіт — це не постійна структура, а гнучкий інструмент громади.
Правова основа діяльності закріплена у статті 27 Кодексу цивільного захисту України та Положенні про добровільні формування цивільного захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 616 від 21 серпня 2013 року (з подальшими змінами, зокрема постановою № 923 від 13 серпня 2024 року). Ці документи чітко визначають, що формування створюються для допоміжних робіт: поверхневого розбору завалів, розчищення шляхів, надання першої допомоги потерпілим, збору інформації про місцезнаходження людей та забезпечення порядку в зоні події.
Коріння стійкості: від історичної традиції взаємодопомоги до сучасних викликів
Українська культура завжди спиралася на самоорганізацію громад у часи лиха. Ще за радянської доби існувала система цивільної оборони з елементами масової підготовки населення. Після відновлення незалежності ця традиція трансформувалася у правове поле Кодексу цивільного захисту 2012 року. Повномасштабне вторгнення 2022 року прискорило еволюцію: тисячі людей виявили готовність допомагати не лише на фронті, а й у тилу — розбирати зруйновані будинки, шукати вцілілих під уламками, підтримувати сусідів.
Сьогодні добровільні формування цивільного захисту — це не відгомін минулого, а відповідь на гібридні загрози 2026 року: обстріли енергетики, заміновані території, природні катаклізми, посилені війною. Вони вписуються у ширшу систему, де поруч діють офіцери-рятувальники громад (понад 1700 фахівців ДСНС, закріплених за територіями станом на кінець 2025 — початок 2026 року). Ці офіцери допомагають координувати дії, проводять профілактику та залучають місцеві ініціативи, роблячи добровольців частиною єдиної мережі безпеки.
Правовий каркас: чому ДФЦЗ — це не армія, не пожежна охорона і не постійний підрозділ
Добровільні формування цивільного захисту відрізняються від кількох споріднених структур чіткими юридичними межами. Вони тимчасові за визначенням і створюються лише на період загрози чи ліквідації наслідків. Їхні завдання — допоміжні: вони не проводять повноцінні рятувальні операції замість ДСНС, не несуть бойових функцій і не підпорядковуються військовому командуванню.
Для порівняння:
| Критерій | Добровільні формування цивільного захисту (ДФЦЗ) | Пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони | Добровольчі формування територіальної оборони | Об’єктові формування цивільного захисту |
|---|---|---|---|---|
| Правова основа | Ст. 27 Кодексу ЦЗ, Положення КМУ № 616 | Ст. 63 Кодексу ЦЗ, Порядок КМУ № 314 (2023) | Закон про національний спротив | Порядок КМУ № 787 |
| Тривалість | Тимчасова (на період НС) | Може бути постійною | Постійна | Постійна на підприємстві |
| Головні завдання | Допоміжні роботи при НС (розбір завалів, допомога потерпілим, гуманітарна логістика) | Пожежогасіння, профілактика пожеж, допомога при інших НС | Охорона території, підтримка ЗСУ | Захист об’єкта господарювання |
| Хто формує | Місцева влада (ОМС, адміністрація) | ОМС, громадські організації, підприємства | Територіальні громади за погодженням з військовими | Суб’єкти господарювання (понад 50 працівників) |
Таке розмежування запобігає плутанині та юридичним ризикам. ДФЦЗ не мають повноважень вимагати від людей щось поза межами безпеки в зоні події, на відміну від професійних служб.
Від ідеї до першого виїзду: як громаді створити формування
Створення ДФЦЗ починається не з наказу зверху, а з аналізу реальних потреб. Керівництво громади оцінює, чи вистачає людських ресурсів, техніки та фінансування. Якщо так — приймається рішення органу місцевого самоврядування або місцевої адміністрації у формі розпорядчого документа. Призначається начальник формування (на громадських засадах).
Далі — набір учасників. Реєстрація можлива через офіційний портал «Добровільна та місцева пожежна охорона» (dmpo.dsns.gov.ua) у розділі «Я прагну стати добровольцем» або безпосередньо в громаді. Кожен кандидат проходить перевірку за критеріями здоров’я (на підставі військового квитка) та віку.
Чек-лист для керівника громади перед утворенням ДФЦЗ:
- Проведено аналіз ризиків території та наявних сил ДСНС.
- Визначено орієнтовну чисельність (зазвичай невелика група для конкретних завдань).
- Забезпечено приміщення для зберігання спорядження та проведення інструктажів.
- Узгоджено з територіальним органом ДСНС порядок інструктування та видачі довідок.
- Передбачено джерела фінансування (місцевий бюджет + гранти, благодійність).
- Підготовлено положення про формування з чіткими правами та обов’язками.
Після формування фахівці ДСНС проводять безкоштовний інструктаж з безпеки, домедичної допомоги та користування засобами захисту. Учасники отримують довідку. Громада забезпечує спорядження: каски, жилети, рукавички, аптечки, засоби зв’язку. Фінансування — переважно з місцевого бюджету, але активно залучаються гранти міжнародних програм та донорська допомога.
Для невеликої сільської громади достатньо 8–15 активних людей. Для більшої міської території — кілька ланок з чітким розподілом ролей (медична, інженерна, логістична).
Хто стає в лави: різні профілі, єдина мета
У лавах ДФЦЗ зустрічаються і молоді ентузіасти 20–30 років, які хочуть набути практичних навичок, і досвідчені фахівці 40–55 років — інженери, медики, будівельники, колишні рятувальники. Є й ті, хто вже пройшов через евакуацію чи втрату житла і тепер хоче допомагати іншим.
Мотивація часто проста і глибока: бажання захистити свою вулицю, коли державні служби перевантажені. Для початківців важливо розуміти — це не романтика, а важка, іноді небезпечна робота, що вимагає дисципліни та дотримання команд. Для досвідчених — можливість передати знання та структурувати хаос перших годин після удару.
Вимоги однакові для всіх: повнолітність, придатність за здоров’ям, готовність пройти інструктаж і працювати під керівництвом начальника. Вагітні жінки, особи з певними обмеженнями за станом здоров’я та ті, хто перевищив граничний вік, до складу не включаються.
Підготовка, що рятує життя: чому інструктаж — не формальність
Багато хто думає, що «просто взяти лопату і йти» достатньо. Насправді саме брак підготовки призводить до додаткових травм. ДСНС проводить інструктажі з правил поведінки в зоні руйнувань, виявлення небезпечних конструкцій, надання домедичної допомоги та користування засобами індивідуального захисту. Після успішного проходження видається довідка.
У 2026 році ця підготовка часто поєднується з роботою офіцерів-рятувальників громад, які проводять регулярні тренінги для населення та координують дії добровольців. Досвід показує: громади, де інструктажі проводять регулярно, а не «коли вже гримнуло», діють швидше і з меншими втратами.
У вирі подій: як виглядає допоміжна робота на практиці
Коли снаряд пошкоджує багатоповерхівку в прифронтовому місті, перші години вирішують долю людей під уламками. Професійні рятувальники ДСНС зосереджуються на складних пошуково-рятувальних операціях. Добровольці ДФЦЗ у цей час розчищають підходи для техніки, допомагають евакуювати мобільних мешканців, розвантажують гуманітарні вантажі, організовують облік постраждалих і підтримують зв’язок між сусідами.
У деокупованих громадах Запорізької та Херсонської областей такі формування допомагали з відновленням критичної інфраструктури та психологічною підтримкою — не замість фахівців, а пліч-о-пліч з ними. У тилових регіонах ДФЦЗ залучають під час повеней чи масштабних пожеж: розгортають пункти обігріву, доставляють воду та ліки людям похилого віку.
Кожен такий виїзд — це перевірка на злагодженість. Начальник формування координує дії, вимагає дотримання заходів безпеки і припиняє роботи, якщо ризик для життя учасників стає неприйнятним.
Вузькі місця та пастки: типові помилки, яких легко уникнути
Навіть добре мотивовані громади часто повторюють одні й ті самі помилки:
- Плутанина з територіальною обороною. Деякі намагаються надати ДФЦЗ військових функцій або підпорядкувати їх командирам ТрО. Це юридично неможливо і небезпечно — цивільні добровольці не мають відповідної підготовки та повноважень.
- Недооцінка підготовки. «Ми й так усі вміємо копати» — поширена фраза. Наслідок — травми від неправильного розбору завалів або отруєння продуктами горіння.
- Відсутність чіткого положення та страхування. Без письмового оформлення прав та обов’язків, а також механізмів компенсації шкоди здоров’ю, учасники залишаються вразливими.
- Перевантаження одних і тих самих людей. Активісти часто працюють на межі сил. Без ротації та психологічної підтримки це призводить до вигорання.
- Ігнорування координації з ДСНС та офіцером-рятувальником. Самодіяльність без зв’язку з професійними службами створює хаос і додаткові ризики.
Уникнути цих пасток допомагає попередній аналіз ресурсів і регулярний зв’язок з територіальним управлінням ДСНС.
Питання, які ставлять найчастіше
Чи можна приєднатися людині старше 50 років?
Так, якщо вона придатна за станом здоров’я і не перевищила граничний вік для запасу другого розряду (зазвичай до 60 років, для вищого офіцерського складу — до 65).
Чи оплачується участь?
Ні, членство в ДФЦЗ — на громадських засадах. Громада забезпечує спорядження, харчування під час робіт та, за можливості, компенсацію витрат. Медична і психологічна допомога в разі травми — обов’язкові.
Чим ДФЦЗ відрізняється від добровільної пожежної охорони?
Пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони можуть бути постійними, мають ширші повноваження щодо пожежогасіння і часто створюються як юридичні особи або відокремлені підрозділи. ДФЦЗ — суто тимчасові і орієнтовані на широкий спектр допоміжних робіт при будь-яких НС.
Скільки часу триває діяльність формування?
Рівно стільки, скільки триває загроза чи ліквідація наслідків. Після завершення робіт орган, що його утворив, приймає рішення про припинення.
Що робити, якщо під час робіт хтось отримав травму?
Негайно припинити роботи, надати домедичну допомогу, викликати професійних рятувальників і зафіксувати подію. Учасники мають право на медичну допомогу та медико-психологічну реабілітацію. Громада або ДСНС допомагають з оформленням документів.
Після тривоги: як зберегти дієвість і підтримати тих, хто ризикував
Коли основні роботи завершено, формування не розпускається миттєво. Залишається потреба в підтримці відновлювальних процесів, психологічній допомозі учасникам і аналізі досвіду. Громади, які регулярно проводять навчання та підтримують зв’язок між добровольцями, зберігають ядро команди для наступних викликів.
Фінансова стійкість досягається через місцеві бюджети, грантові програми та партнерство з міжнародними організаціями. Психологічна підтримка — через медико-психологічну реабілітацію, яку гарантує законодавство. У 2026 році дедалі більше громад інтегрують ДФЦЗ у загальну систему безпеки разом з офіцерами-рятувальниками та добровільною пожежною охороною.
Такий підхід перетворює разову ініціативу на частину культури взаємодопомоги, яка працює не лише під час війни, а й у мирний час — при повенях, пожежах чи техногенних аваріях. Громада, що має підготовлених і згуртованих добровольців, стає міцнішою перед будь-яким лихом.
