Ганна Василівна Маляр народилася 28 липня 1978 року в Києві і пройшла шлях від викладачки права до однієї з найпомітніших осіб українського оборонного відомства в перші два роки повномасштабної війни. Як заступниця міністра оборони у 2021–2023 роках вона відповідала за стратегічні комунікації та інформаційну політику, щодня балансуючи між фактами з фронту і необхідністю тримати суспільство в тонусі.
Її науковий доробок — понад сорок праць і концепція правової оцінки подій у Криму та на Донбасі — лягли в основу слідчої практики. Сьогодні, у 2026 році, колишній посадовець читає лекції за кордоном, відновила адвокатську діяльність і продовжує аналізувати війну як кризу системи колективної безпеки.
Ця історія — про те, як юристка з академічним бекграундом стала голосом армії в найгарячіші місяці, чому її звільнення викликало полярні реакції і що залишилося після міністерського крісла.
Науковий фундамент: як юристка стала експертом з гібридної війни
У 2000 році Ганна Маляр закінчила Міжнародний інститут лінгвістики та права (нині Київський міжнародний університет). Через сім років отримала свідоцтво адвоката, а в 2010-му захистила кандидатську дисертацію з кримінології. Тема стосувалася політичної злочинності в зарубіжних дослідженнях — уже тоді вона дивилася на злочини проти держави ширше, ніж класичні криміналісти.
З 2013 по 2020 рік викладала в Національній школі суддів України. Її курс був не про абстрактні норми, а про кримінально-правову кваліфікацію агресивної війни та злочинів, які відбуваються в зоні бойових дій. Саме в цей період з’явилася концепція правової оцінки подій у Криму та на сході України. Її почали використовувати слідчі та суди — рідкісний випадок, коли академічна робота одразу переходить у практику.
Паралельно Маляр тренувала підрозділи Служби безпеки України зі стратегічних комунікацій. Спеціалізація звучала майже як назва майбутньої посади: «Інформаційні операції як елемент злочинів, що посягають на національну безпеку». Вона отримала сертифікат Нідерландського інституту міжнародних відносин Clingendael з переговорів у збройних конфліктах. Усе це склалося в унікальний профіль: юристка, яка розуміє і правову кваліфікацію війни, і те, як інформація стає зброєю.
Шлях до Міноборони і перші дні великої війни
У 2020 році Ганна Маляр стала позаштатним консультантом Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. На місцевих виборах того ж року балотувалася до Київради від «Слуги народу», але не пройшла. Це не зупинило кар’єру. 4 серпня 2021 року Кабінет міністрів призначив її заступницею міністра оборони. Відповідальність — стратегічні комунікації та інформаційна політика.
Призначення відбулося за сім місяців до 24 лютого 2022-го. Коли російські війська перетнули кордон, Маляр уже була всередині системи. Її завдання змінилися миттєво: не просто пояснювати політику міністерства, а тримати інформаційний фронт, коли багато хто в Києві ще не вірив у реальність повномасштабного вторгнення.
Перші тижні стали випробуванням на міцність. Треба було говорити про ситуацію на фронті так, щоб не сіяти паніку і водночас не приховувати реальність. У жовтні 2022-го журнал «НВ» включив її до списку 25 найвпливовіших українських військових — визнання, яке рідко отримують цивільні посадовці.
Механізми стратегічних комунікацій: що саме робила Анна Маляр
Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни — це не лише прес-конференції. Це система, у якій кожне слово перевіряється на можливість стати інструментом ворожої ІПСО. Маляр курувала роботу, спрямовану на узгодження повідомлень між Міністерством оборони, Генеральним штабом і бригадами.
Практичний бік виглядав так: щоденні брифінги, робота з іноземними журналістами, спростування фейків про «здачу» міст, пояснення логіки операцій. Коли російська пропаганда поширювала заяви про знищення «Петріотів» чи інших систем, відповідь мала бути виваженою — ні підтвердження, ні спростування, щоб не давати розвідданих. Саме такий підхід вона пізніше пояснювала як «не ковтати інформаційний гачок».
За моїм досвідом аналізу подібних кейсів протягом кількох років війни, найскладніше в такій роботі — баланс між відкритістю і безпекою. Занадто багато деталей — і ворог отримує координати. Занадто мало — і суспільство починає довіряти ворожим джерелам. Маляр намагалася тримати цю межу, іноді отримуючи критику з обох боків.
Критика, передчасні заяви та уроки інформаційної політики
Не всі оцінили її стиль. Частина воєнкорів і пресофіцерів бригад зустріла звільнення Маляр у вересні 2023 року з полегшенням. Причини називали різні: надмірна централізація повідомлень, випадки, коли заяви випереджали реальну ситуацію на землі.
Найбільш резонансним став епізод із селом Андріївка біля Бахмута у вересні 2023-го. Заява про звільнення прозвучала тоді, коли бої ще тривали. Це викликало хвилю критики і стало одним із приводів для розмов про «перезавантаження» міністерства після призначення Рустема Умєрова.
Поширені помилки в інформаційній роботі під час війни, які добре видно на цьому прикладі:
- Бажання дати «хорошу новину» швидше, ніж підтверджено факт. Це підриває довіру сильніше, ніж тимчасове мовчання.
- Відсутність чіткого узгодження між оперативним рівнем і політичним. Коли бригада ще воює, а Київ уже звітує про успіх, виникає розрив.
- Недооцінка реакції самих військових. Ті, хто на фронті, відчувають розбіжність між офіційною картинкою і реальністю особливо гостро.
18 вересня 2023 року Кабінет міністрів звільнив Маляр разом з іншими заступниками. Офіційної причини, пов’язаної саме з її роботою, не озвучували — рішення подали як частину загального оновлення керівництва.
Особисте під тиском: сім’я і трансформація характеру
Ганна Маляр заміжня за Вадимом Маляром, бізнесменом у сфері нерухомості. У подружжя є син Артем. У жовтні 2023-го вони відзначили 17 років спільного життя. В ефірі проєкту «Пісня мого життя» на «1+1 Україна» Маляр відкрито говорила про те, як війна змінила її.
«Зараз я не та Аня, на якій одружився мій чоловік. Це дві різні людини», — сказала вона тоді. Робота в Міноборони, постійний стрес, відповідальність за інформацію, яка впливає на моральний стан тисяч людей, не могли пройти безслідно. У нашій практиці аналізу публічних історій військових і посадовців ми стикалися з подібними зізнаннями неодноразово: війна змінює не лише тих, хто на фронті, а й тих, хто тримає інформаційний тил.
Ці слова прозвучали не як скарга, а як фіксація факту. Сім’я витримала. Але Маляр визнала: характер став жорсткішим, пріоритети змістилися.
Після 2023: міжнародні лекції, адвокатура і робота над відповідальністю РФ
Після звільнення Ганна Маляр не зникла з публічного простору. Вона відновила дію адвокатського свідоцтва, працювала над юридичним супроводом на оборонному підприємстві, писала колонки і давала коментарі.
Станом на 2025–2026 роки її діяльність зосередилася на кількох напрямах. По-перше, міжнародні лекції та форуми. Вона виступала з аналізом російсько-української війни як маркера кризи системи колективної безпеки, брала участь у дискусіях про когнітивну боротьбу і війну за свідомість. По-друге, робота з музеями та історичною пам’яттю. Зокрема, співпраця з Berlin Story Bunker, де відкрився один із перших закордонних музеїв, присвячених цій війні.
По-третє, акцент на відповідальності. У жовтні 2024-го Маляр публічно заявила, що попереду важлива робота щодо агресії та похідних від неї злочинів. «За кожну жертву РФ має відповісти» — ця фраза стала своєрідним лейтмотивом її публічних виступів.
У 2026 році Ганна Маляр залишається одним із тих експертів, чия думка цікава і українській, і західній аудиторії саме тому, що вона бачила війну зсередини міністерства і водночас має академічний інструментарій для її оцінки.
Питання, які найчастіше ставлять про Анну Маляр
Чому саме її призначили заступницею міністра оборони?
Поєднання юридичної експертизи з досвідом стратегічних комунікацій у СБУ та роботою в парламентському комітеті зробило її логічним кандидатом на напрям інформаційної політики.
Чи була вона військовою?
Ні. Ганна Маляр — цивільна посадовець, юристка і кримінологиня. Її вплив базувався на комунікації, а не на командних посадах у ЗСУ.
Що стало головною причиною звільнення?
Офіційно — частина «перезавантаження» міністерства після зміни керівника. Неформально згадували накопичену критику щодо стилю комунікації та окремих передчасних заяв.
Чим вона займається зараз?
Лекціями за кордоном, адвокатською практикою, аналітикою воєнних злочинів і публічними коментарями щодо відповідальності Росії.
Чи має вона політичні амбіції?
Публічно Маляр не заявляла про плани повернення в політику. Її фокус у 2025–2026 роках — експертна і правова робота.
Чек-лист: як оцінити якість стратегічних комунікацій під час війни
Щоб зрозуміти, чи працює інформаційна політика ефективно, варто перевірити кілька простих критеріїв:
- Чи узгоджені повідомлення між політичним і оперативним рівнями?
- Чи є баланс між відкритістю і безпекою (немає зайвих деталей, які можуть допомогти ворогу)?
- Чи реагують швидко на ворожі фейки, не потрапляючи в пастку «підтвердження/спростування»?
- Чи відчувають військові на фронті, що їхня реальність відображена в офіційних повідомленнях?
- Чи зберігається довіра суспільства навіть після невдалих заяв?
Ці пункти — не теорія. Вони випливають із досвіду перших двох років великої війни, коли Анна Маляр була одним із головних голосів українського оборонного відомства. Її шлях показує, наскільки складною і відповідальною є робота тих, хто говорить від імені армії в умовах гібридної агресії.
