Стефан Краєвський очолює Міністерство сільського господарства та розвитку села Польщі з липня 2025 року, поєднуючи глибоке знання механізмів європейських дотацій із практичним досвідом роботи на місцях у Підляшші. Його призначення відбулося в момент, коли польський аграрний сектор демонструє рекордні результати експорту, водночас стикаючись із викликами кліматичних аномалій, поширення хвороб тварин та необхідності балансувати інтереси місцевих виробників із міжнародними зобов’язаннями.
За 2025 рік вартість експорту польських продуктів харчування та сільськогосподарської сировини сягнула 58,4 млрд євро — це на 8,6% більше, ніж роком раніше, і становить близько 16% усього польського експорту. Водночас уряд активно готує нові законодавчі механізми, які мають зробити розподіл коштів ЄС справедливішим для «активних фермерів» і захистити ринок від неконтрольованого імпорту.
Для початківців це означає простіші правила отримання підтримки, а для досвідчених гравців ринку — чіткіші сигнали щодо пріоритетів на найближчі два роки: прискорення виплат, диверсифікація експортних напрямків та жорстка позиція щодо угоди ЄС–МЕРКОСУР.
Від директора ARiMR у Підляшші до голови міністерства: особистий шлях Стефана Краєвського
Стефан Краєвський народився 8 червня 1981 року в Замброві — невеликому місті в Підляшші, регіоні з сильними традиціями молочного та м’ясного тваринництва. Він закінчив факультет журналістики та політичних наук Варшавського університету, а згодом пройшов післядипломні студії зі спільної аграрної політики ЄС в Університеті Вармії та Мазур в Ольштині та отримав ступінь MBA.
Цей освітній фундамент став основою для кар’єри, яка почалася 2004 року в Агентстві реструктуризації та модернізації сільського господарства (ARiMR) — ключовій установі, що розподіляє європейські кошти. Спочатку Краєвський працював у повітовому відділенні в Замброві, а вже 2008–2011 років очолював його. У 2011–2015 роках він керував регіональним відділенням ARiMR у Підляському воєводстві — одному з найбільших за площею та значенням для тваринництва.
Такий досвід дав йому унікальне розуміння того, як теоретичні правила європейських програм втілюються на практиці: від заповнення заявок фермерами до перевірки дотримання екологічних вимог. У 2015–2018 роках він обіймав посаду члена правління Підляського воєводства, а з 2019 року — депутата Сейму від коаліції «Третя дорога» (PSL). У грудні 2023 року став державним секретарем у тому ж міністерстві, а 24 липня 2025 року — повноцінним міністром у третьому уряді Дональда Туска.
Цей шлях від регіонального управлінця до національного рівня робить його одним із небагатьох міністрів, хто особисто знає, як виглядає сезонна нестача обігових коштів у господарстві середнього розміру чи затримки з виплатами прямих дотацій.
За моїм досвідом аналізу кар’єр аграрних політиків, саме такий «знизу вгору» маршрут часто формує більш прагматичний підхід до реформ, ніж суто партійна кар’єра.
Як функціонує Міністерство сільського господарства та розвитку села: ключові інституції та механізми
Міністерство сільського господарства та розвитку села (Ministerstwo Rolnictwa i Rozwoju Wsi, MRiRW) відповідає за чотири основні сфери: сільське господарство, розвиток сільських територій, ринки сільськогосподарської продукції та рибальство. Воно не лише формує стратегію, а й координує роботу кількох потужних агентств, які безпосередньо впливають на гаманець фермера.
ARiMR — головний «гаманець» для прямих виплат і інвестиційних програм у рамках Спільної аграрної політики ЄС (CAP). Саме сюди фермери подають заявки на дотації, екосхеми та підтримку молодих господарів. KOWR (Національний центр підтримки сільського господарства) займається ринковою інтервенцією, управлінням державними землями та стабілізацією цін. Ветеринарна служба та Головна інспекція рослинництва і насінництва відповідають за безпеку продукції та контроль хвороб.
Рішення міністра проходять через кілька рівнів: від експертних департаментів міністерства до узгодження з іншими відомствами та, за потреби, з Європейською комісією. Для початківців важливо розуміти, що більшість фінансової підтримки — це не «подарунки», а компенсація за дотримання жорстких екологічних та welfare-стандартів тварин. Для просунутих гравців ключовим стає вміння орієнтуватися в змінах до Плану стратегічного CAP 2023–2027, які міністр активно просуває.
Польське сільське господарство у цифрах 2026 року: рекорди експорту та регіональні відмінності
Польща залишається одним із лідерів Європейського Союзу за обсягами виробництва та експорту продуктів харчування. У 2025 році експорт досяг рекордних 58,4 млрд євро. Найбільші ринки — Німеччина (близько 25% польського аграрного експорту), Франція та Нідерланди. Частка ЄС у загальному експорті становить 75%.
Польща традиційно лідирує в ЄС за виробництвом яблук (близько 25% європейського обсягу) та м’яса птиці. Молочна галузь Підляшшя та Великопольщі забезпечує стабільний експорт сиру та сухого молока. Південь країни (Малопольща, Підкарпаття) спеціалізується на фруктах та овочах, а центральні регіони — на зернових та свинині.
Кількість господарств скорочується (з 1,5 млн у 2010 році до близько 1,3 млн у 2020-х), але продуктивність на одного працівника зростає. Це результат консолідації та модернізації. Для початківців це означає, що дрібні господарства все частіше об’єднуються в кооперативи або переходять на нішеві продукти з доданою вартістю. Для досвідчених — можливість масштабувати виробництво завдяки доступу до дешевих кредитів та інвестиційних програм.
Відносини з Україною та питання зерна: еволюція позиції під час різних міністрів
Питання імпорту українського зерна стало одним із найгостріших для польського аграрного сектору після 2022 року. Попередні міністри — Роберт Телуш та Чеслав Сєкерський — займали жорстку позицію: підтримували ембарго та вимагали додаткових захисних механізмів на рівні ЄС. Стефан Краєвський, будучи ще державним секретарем, також висловлювався за збереження обмежень «до знаходження інших рішень».
Після призначення міністром у липні 2025 року акцент змістився на пошук збалансованих рішень через двосторонні переговори. У січні 2026 року Краєвський провів зустріч у Варшаві з віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Польська сторона продовжує наполягати на захисті свого ринку, особливо в сегментах зернових та м’яса птиці, але водночас визнає необхідність діалогу в контексті європейської інтеграції України.
Поширені міфи та реальність:
- Міф: «Польський міністр сільського господарства завжди блокує весь український імпорт». Реальність: позиція еволюціонує від жорсткого захисту до пошуку компромісів із захисними клаузулами. Краєвський, як і попередники, пріоритетом вважає інтереси польських фермерів, але в рамках коаліційного уряду шукає рішення, сумісні з європейським правом.
- Міф: «Польща хоче повністю закрити кордон для української агропродукції». Реальність: фокус на конкретних чутливих товарах та на взаємності — українська продукція має відповідати тим самим санітарним і фітосанітарним нормам, що й європейська.
- Міф: «Польське сільське господарство відстале і боїться конкуренції». Реальність: Польща — один із найуспішніших аграрних експортерів ЄС з modernizacją, високою продуктивністю та активним освоєнням нових ринків (Корея, Індія, В’єтнам, Філіппіни).
Пріоритети на 2026–2027 роки: платежі, захист ринку, нові закони та диверсифікація експорту
На прес-конференції 31 грудня 2025 року Стефан Краєвський окреслив три головні цілі: підтримка доходів і ліквідності господарств, захист ринку та вітчизняного виробництва, довгостроковий розвиток потенціалу сільських територій.
Конкретні кроки:
- Прискорення виплат: ARiMR планує завершити основну частину прямих доплат до кінця 2025 року з продовженням у 2026-му.
- Дешеві кредити: програма оборотних кредитів під 1% вже перевищила 2 млрд злотих.
- «Активний фермер»: нова дефініція для справедливого розподілу коштів. Господарства, що тримають тварин, беруть участь в екосхемах або реалізують інвестиції, матимуть спрощений доступ. Для найменших (дохід до 1125 євро на рік) — перехідний період до 2027 року.
- Захист землі: продовження заборони продажу сільськогосподарських земель іноземцям до 2036 року; регулювання довгострокової оренди приватних земель.
- Молоді фермери: збільшення премії на тваринницьке виробництво з 200 до 300 тис. злотих.
- Опозиція угоді ЄС–МЕРКОСУР у поточному вигляді та вимога максимальних захисних клаузул.
- Диверсифікація експорту: активна робота над новими ринками та регіоналізацією (визнання окремих повітів вільними від певних хвороб).
Чек-лист для фермера чи експортера, який хоче зрозуміти вплив польської політики у 2026 році:
- Перевірити статус «активного фермера» — чи відповідаєте критеріям для спрощених виплат.
- Оцінити можливість участі в нових екосхемах та програмах для молодих господарів.
- Стежити за змінами в правилах оренди землі — вони вплинуть на довгострокове планування.
- Для експортерів з України: аналізувати перелік чутливих товарів та вимоги щодо відповідності нормам ЄС.
- Відстежувати перебіг переговорів щодо угоди з МЕРКОСУР — це може відкрити або закрити вікна можливостей на європейському ринку.
Практичний вплив рішень міністра на повсякденне життя: приклади з регіонів
У Підляшші, звідки походить Краєвський, молочні фермери особливо чутливі до коливань цін на сухе молоко та до вимог щодо утримання тварин. Завдяки досвіду роботи в ARiMR міністр добре розуміє, як затримки з виплатами впливають на ліквідність саме таких господарств. У 2025–2026 роках акцент на прискоренні доплат і дешевших кредитах безпосередньо полегшує ситуацію для середніх ферм регіону.
На півдні Польщі, де зосереджені садівництво та овочівництво, важливими стають програми допомоги після приморозків та посухи. Міністерство активно реагує на кліматичні аномалії — це видно з швидкої реакції на пошкодження в Жулавах та в садівничих районах.
Для початківців, які тільки планують відкрити господарство або вийти на експорт, ключовим стає розуміння: польська політика не статична. Вона реагує на протести фермерів, на європейські директиви та на двосторонні переговори. Для просунутих експортерів чи інвесторів — це сигнал, що Польща захищатиме свої чутливі сектори, але водночас шукатиме нові ринки збуту та модернізуватиме виробництво.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли фермерське господарство з Підляшшя завдяки чіткому розумінню критеріїв «активного фермера» та своєчасній подачі документів отримало доступ до підвищеної премії для молодих тваринників — саме тієї, яку міністр планує збільшити.
Поширені питання про міністра сільського господарства Польщі
Які основні завдання виконує міністр сільського господарства Польщі?
Він формує національну аграрну стратегію, координує розподіл європейських коштів через ARiMR, представляє Польщу в Раді міністрів ЄС з питань сільського господарства та рибальства, реагує на кризи (хвороби тварин, погодні аномалії) та веде переговори щодо міжнародної торгівлі.
Чи підтримує Стефан Краєвський обмеження на імпорт українського зерна у 2026 році?
Позиція еволюціонує: як державний секретар він підтримував ембарго, як міністр — акцентує на захисті чутливих сегментів ринку та на необхідності захисних механізмів у рамках європейського права. Активно ведуться двосторонні переговори.
Як польські фермери отримують дотації з ЄС?
Через ARiMR — прямі виплати на гектар, екосхеми (додаткова підтримка за екологічні практики), інвестиційні програми, підтримку молодих фермерів та тваринництво. У 2025–2026 роках очікується прискорення виплат та спрощення для «активних фермерів».
Які головні ризики для українського експортера агропродукції в контексті польської політики?
Збереження фокусу на захисті польського ринку в сегментах зернових, м’яса птиці та деяких овочів. Водночас Польща зацікавлена в розширенні торгівлі в інших категоріях та в дотриманні спільних європейських правил.
Чи реально Польщі отримати понад 42 млрд євро на сільське господарство з нового бюджету ЄС?
Міністр неодноразово заявляв про таку можливість у рамках нової фінансової перспективи. Це стане одним із ключових напрямків роботи на найближчі роки.
Рішення, які приймає міністр сільського господарства Польщі у 2026 році, формують не лише долю польських фермерів, а й впливають на логістику, ціни та можливості для всіх учасників ринку Центрально-Східної Європи. Стефан Краєвський, з його регіональним корінням та досвідом у системі європейських виплат, продовжує лінію на захист вітчизняного виробництва, водночас шукаючи реалістичні шляхи для міжнародної співпраці.
