Мері Елізабет Трасс, відома світові як Ліз Трасс, увійшла в історію як прем’єр-міністрка Великої Британії, чия каденція тривала лише 49 днів. Народжена 26 липня 1975 року в Оксфорді, вона пройшла шлях від активістки ліберальних кіл до лідерки Консервативної партії, а потім — до стрімкого падіння під тиском фінансових ринків.
Її історія — це не просто політична біографія. Це приклад того, як ідеологічна рішучість стикається з реальністю ринків, як особисті переконання формують державну політику і як коротке перебування при владі може залишити довгий слід у суспільній пам’яті. Станом на 2026 рік Трасс залишається активною фігурою правоконсервативних кіл, виступає на міжнародних форумах і продовжує захищати свої економічні погляди.
Від лівих протестів до консервативних лав
Дівчинка, яку батьки водили на акції Кампанії за ядерне роззброєння, зростала в родині з чіткими лівими поглядами. Батько — професор математики Джон Трасс, мати — медсестра та активістка Прісцилла. У Лідсі, де минуло дитинство, Ліз відвідувала державну школу Roundhay і вже тоді чула гасла проти Маргарет Тетчер.
В Оксфорді, у Merton College, вона вивчала філософію, політику та економіку. Там стала президенткою університетського відділення Ліберальних демократів. У 1994 році на конференції партії навіть виступала за скасування монархії. Однак уже 1996-го, одразу після випуску, вступила до Консервативної партії. Цей поворот вона пізніше пояснювала розчаруванням у неефективності лівих підходів, які спостерігала в місцевих лейбористських адміністраціях.
Після університету працювала в Shell і Cable & Wireless, здобула кваліфікацію управлінського бухгалтера. У 2000-му вийшла заміж за колегку по роботі Г’ю О’Лірі. У подружжя двоє доньок. Політична кар’єра почалася з місцевої ради Гринвіча, а в 2010-му Трасс стала депутаткою від Південно-Західного Норфолка. Саме цей округ вона представляла до поразки на виборах 2024 року.
Шлях через шість міністерських кабінетів
Кар’єра Ліз Трасс у владі виглядала майже безперервним підйомом. 2012-го вона отримала перший урядовий пост — парламентського секретаря з питань освіти та догляду за дітьми. Уже через два роки Девід Кемерон призначив її міністеркою довкілля, продовольства та сільських справ. Тоді пролунала знаменита промова про британський сир, яку досі згадують з іронією.
2016-го Тереза Мей зробила Трасс лорд-канцлером і міністеркою юстиції — першою жінкою на цій посаді за 400 років. Далі був пост головного секретаря казначейства, міністерки міжнародної торгівлі та, нарешті, міністерки закордонних справ у 2021–2022 роках. Як очільниця МЗС вона вела переговори щодо протоколу щодо Північної Ірландії та активно підтримувала Україну після повномасштабного вторгнення Росії.
У липні 2022-го, після відставки Бориса Джонсона, Трасс вступила в боротьбу за лідерство партії. Кампанія будувалася на обіцянках низьких податків, дерегуляції та економічного зростання. 5 вересня вона перемогла Ріші Сунака серед членів партії, а наступного дня королева Єлизавета II призначила її прем’єр-міністеркою у Балморалі. Через два дні монархиня померла, і саме Трасс оголосила ім’я нового короля — Карла III.
Міні-бюджет 2022: чому ринки відреагували так різко
23 вересня 2022 року канцлер казначейства Квазі Квартенг представив документ, який швидко назвали «міні-бюджетом». Він передбачав скасування найвищої ставки прибуткового податку 45 %, скасування підвищення корпоративного податку та інші незабезпечені податкові пільги на суму близько 45 мільярдів фунтів. Усе це фінансувалося за рахунок додаткових запозичень.
Фінансові ринки відреагували миттєво. Фунт стерлінгів впав до історичного мінімуму щодо долара, дохідність державних облігацій різко зросла, а Банк Англії був змушений втрутитися, щоб стабілізувати ринок пенсійних фондів. Причина такої реакції лежала не лише в обсязі пільг. Інвестори побачили розрив між обіцянками зростання та відсутністю чіткого плану їхнього покриття в умовах високої інфляції та вже піднятих процентних ставок.
У нашій практиці аналізу подібних криз ми стикалися з випадком, коли навіть невелика невизначеність у фіскальній політиці могла спричинити ланцюгову реакцію. Тут масштаби були значно більшими. Протягом кількох тижнів уряд змушений був відмовлятися від ключових пунктів. 14 жовтня Трасс звільнила Квартенга, а новий канцлер Джеремі Гант скасував більшість заходів. Авторитет прем’єрки руйнувався на очах.
20 жовтня 2022 року Ліз Трасс оголосила про відставку. 25 жовтня її місце зайняв Ріші Сунак. Каденція тривала 49 днів і стала найкоротшою в історії Великої Британії.
Поширені міфи про Ліз Трасс
Багато хто досі вважає, що вона була повністю непідготовленою до посади. Насправді Трасс мала понад десять років міністерського досвіду і чітку ідеологічну позицію. Інший міф — що її економічна програма була унікально радикальною. Насправді подібні ідеї циркулювали серед частини консерваторів роками.
Ще один поширений стереотип: «Трасс просто повторила помилки Тетчер». Насправді Маргарет Тетчер прийшла до влади в інших умовах — із високою інфляцією, але без негайного тиску глобальних ринків на державний борг у сучасному розумінні. Трасс же діяла в епоху незалежного центрального банку та миттєвого руху капіталу.
Нарешті, твердження, ніби вона «нічого не зробила». Насправді саме під час її короткого правління країна пройшла через державний траур після смерті королеви, а уряд підтвердив підтримку України. Політичний хаос затьмарив ці моменти, але вони були.
Питання, які найчастіше ставлять про Ліз Трасс
Чому саме вона стала прем’єркою? Члени Консервативної партії шукали альтернативу Ріші Сунаку, якого пов’язували з підвищенням податків. Трасс запропонувала чітку антиподаткову платформу і виграла серед партійців.
Чи справді Банк Англії «скинув» її? Трасс сама неодноразово заявляла, що монетарна політика була поза її контролем. Банк пізніше визнавав, що частина волатильності ринку пов’язана з його власними діями, але основний удар завдали незабезпечені податкові рішення уряду.
Що сталося з її політичною кар’єрою після 2022-го? У 2024 році вона втратила депутатський мандат. З того часу активно виступає в США, підтримує ідеї, близькі до руху MAGA, написала книгу «Десять років, щоб врятувати Захід» і в 2025–2026 роках організовувала британський аналог CPAC.
Чи може вона повернутися? У липні 2026-го Трасс прямо заявила, що не виключає політичного камбеку. Британська політика, за її словами, надто непередбачувана, щоб ставити крапку.
Який головний урок її прем’єрства? Навіть найсміливіші економічні ідеї потребують політичної підтримки всередині партії та довіри ринків. Без цього вони швидко перетворюються на кризу.
Життя після Даунінг-стріт: 2023–2026
Після відставки Трасс не зникла з публічного простору. У 2024-му вийшла її книга, де вона звинувачувала «глибинну державу», бюрократію та Банк Англії. Вона регулярно відвідує conservative-конференції в США, зустрічається з Дональдом Трампом і відкрито підтримує його підхід.
У 2025–2026 роках Ліз Трасс стала однією з організаторок британського CPAC у Лондоні. Вона критикує нинішнє керівництво консерваторів, відмовляється приєднуватися до Reform UK (принаймні публічно) і запускає власне YouTube-шоу. Паралельно працює над проєктом приватного клубу для «про-зростанських» лідерів у Лондоні.
За моїм досвідом спостереження за її публічними виступами протягом останніх двох років, тон став ще різкішим. Вона говорить про потребу «революції» в британських інституціях за американським зразком і продовжує наполягати, що її економічний курс був правильним, а опір — штучним.
Чек-лист: як самостійно оцінити наслідки короткого прем’єрства
- Перевірте динаміку курсу фунта та дохідності облігацій у вересні–жовтні 2022-го.
- Порівняйте початковий міні-бюджет і фінальну версію, яку прийняв наступний канцлер.
- Подивіться, як змінилися рейтинги Консервативної партії після кризи.
- Оцініть, чи залишилися якісь елементи її політики в програмах наступних урядів.
- Проаналізуйте її нинішню риторику — чи змінилася вона порівняно з 2022 роком.
Цей простий набір кроків дозволяє побачити не лише особисту історію політика, а й механізм, як фінансові ринки можуть обмежувати політичну владу в сучасних умовах.
Ліз Трасс залишається постаттю, яка розділяє. Для одних вона — символ сміливої, але невдалої спроби зламати статус-кво. Для інших — приклад того, як ідеологія без прагматизму призводить до швидкої політичної смерті. У 2026 році її ім’я досі згадують щоразу, коли хтось пропонує великі незабезпечені податкові пільги. І саме це, можливо, є найдовшим наслідком тих 49 днів.
