Атаки росіян на посіви, елеватори, логістичні центри та порти завдають українському сільському господарству мільярдних збитків. Вони також живлять кремлівський наратив про нібито неминучу продовольчу кризу.
У соцмережах та проросійських Telegram-каналах регулярно з’являються повідомлення про майбутній дефіцит хліба, логістичний колапс і нездатність влади забезпечити населення їжею. Часто їх супроводжують фото та відео з нібито порожніми полицями в магазинах.
Яким наративом лякають українців
Більшість таких дописів поширюється через Telegram. Людей лякають відсутністю хліба та базових продуктів через удари по агросектору. Аналізовані повідомлення просувають тезу: Україна не має ресурсів для протидії атакам РФ, а їхній масштаб загрожує дефіцитом. Сумарне охоплення становило майже пів мільйона переглядів.
Ще на початку липня про нову тактику росіян — випалювання врожаю — розповідав очільник Асоціації фермерів Херсонщини Віктор Гордієнко. Проросійські канали підхопили слова фермера та поширили меседж про подорожчання хліба через проблеми з логістикою та атаки на поля, а згодом — про дефіцит.
Повідомлення суперечили одне одному: з одного боку, українців лякали перекриттям експорту через удари по портах, з іншого — перенаправленням усього продовольства на експорт, мовляв, громадянам не вистачить. Паралельно згадували атаки на логістику роздрібних мереж, зокрема АТБ.
Дописи про порожні полиці в АТБ почали поширюватися всередині червня після удару по розподільчому центру компанії у Дніпрі та інфраструктурі в Харківській області. Пік публікацій припав на 24-25 червня. Друга хвиля сталася 7-9 липня після атаки на склад під Одесою.
В АТБ одразу спростували інформацію про дефіцит товарів першої необхідності. Там визнали вплив ударів, але лише на окремі магазини в небезпечних регіонах, де тимчасово зменшилася кількість товарів не першої необхідності — чипсів, горіхів, соків. «Йдеться саме про поодинокі випадки та окремо взяті магазини в небезпечних регіонах, які буквально кожної доби зазнають ворожих обстрілів», — зазначили у компанії. Ситуацію з постачанням в Одесі стабілізували за кілька днів.
Що відбувається насправді
Світове виробництво зерна цього сезону скоротиться вперше за чотири роки. Водночас український прогноз оптимістичний: Мінекономіки очікує 60,4 млн тонн зернових, як і торік, з яких 22,4 млн тонн пшениці. Продовольчої пшениці аграрії зберуть 9,1 млн тонн, а разом із запасами минулих років обсяг сягне 11,7 млн тонн. Вся країна споживає лише 6,4 млн тонн.
Маркетинговий рік, що завершився 30 червня, показав профіцит: 80 млн тонн вирощених зернових та олійних, 41,1 млн тонн експорту і майже 13 млн тонн перехідних залишків. Головний тиск на внутрішній ринок створює не дефіцит, а реальний надлишок врожаю.
«Продовольчої кризи в Україні не буде, попри будь-які намагання та зусилля ворога. Навіть в умовах великої війни і тимчасової окупації понад 20% сільськогосподарських земель ми все одно вирощуємо значно більше, ніж споживаємо», — каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Удари по агросектору справді почастішали. Найбільше дісталося Херсонщині — лише Бериславський район втратив у пожежах понад 100 тис. га врожаю. Головним ризиком для валового збору називають не обстріли, а можливу посуху.
Ціни на хліб справді зростають. ВАР прогнозує додаткові 25% за рік, асоціація пекарів — не більше 5% влітку. Пшеничне борошно займає у собівартості буханки лише чверть. Решту формують електроенергія, зарплати, пальне та націнка мереж. «Навіть якщо ціна на пшеницю знижується, хліб у магазинах дорожчає приблизно на 2%», — пояснює Марчук.
Серйозних проблем зі світлом останнім часом немає. У разі блекаутів багато виробників мають генератори. Історія з АТБ не мала продовження: мережа за кілька днів налагодила постачання з інших хабів. У 2025 році компанія втратила два розподільчі центри, але завершила рік з 294 млрд грн виторгу. Російські удари не призвели до дефіциту.
Кремлівський наратив про брак продовольства тягнеться ще з 2022 року. Пропаганда маніпулює наслідками ударів по аграрній інфраструктурі та подає це як загрозу дефіциту для українців. Реальні збитки зазнають аграрії та трейдери. Єдиний дефіцит, який реально загрожує державі, — дефіцит місця у зерносховищах.
