Українська деревообробна галузь у 2026 році потребує прогнозованої державної політики та завершення структурних реформ. Для підприємств, які щодня виробляють продукцію, виконують експортні контракти, інвестують у розвиток і забезпечують робочі місця, ключовою умовою залишається стабільний доступ до сировини.
Саме тому збільшення обсягів заготівлі деревини є позитивним сигналом для ринку. Водночас йдеться не про рубки понад екологічно чи законодавчо визначені межі. Мова про повне, своєчасне та ефективне використання ресурсу, передбаченого матеріалами лісовпорядкування та чинним законодавством.
Основа прогнозованого ринку
Актуальні та затверджені матеріали лісовпорядкування визначають, які обсяги деревини доступні ринку, в яких регіонах, у які терміни та за якою структурою порід. Без цієї бази неможливо забезпечити прогнозованість, а без неї підприємства не можуть планувати виробництво, закупівлі, контракти та інвестиції. ДП «Ліси України» спільно з профільними органами має прискорити доопрацювання та затвердження матеріалів там, де це впливає на планування заготівлі. Це один із пріоритетів лісової політики у 2026 році.
Карпати: готуватися вже зараз
Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області мають стратегічне значення. З весни 2027 року в Карпатському регіоні набуде чинності заборона суцільних рубок головного користування. Підготовку до нових умов потрібно починати вже сьогодні. Перехід до принципів наближеного до природи лісівництва не повинен призвести до різкого скорочення пропозиції деревини. Потрібно знайти модель, яка забезпечить екологічну відповідальність, стабільність ресурсної бази та можливість роботи для підприємств. Інакше ризики очевидні: дефіцит ресурсу, зростання напруги на ринку та втрата робочих місць.
Ринок деревини має циклічний характер. Періоди накопичення залишків не є унікальними. Правильна відповідь — активніше працювати з ринком, гнучкіше використовувати біржові інструменти, зокрема голландські аукціони, щоб оперативно реалізувати деревину та зменшити залишки. Деревина, яка лежить на складах, не створює доданої вартості. Підприємства мають розуміти, який ресурс буде доступний у 2026–2027 роках. Збільшення заготівлі має спиратися на актуальне лісовпорядкування, законність, сталість та реальний попит ринку. При наявності прогнозованості на кілька років підприємства зможуть не лише збільшувати переробку, а й поглиблювати її, створюючи додаткову вартість та стратегічну незалежність.
