Коли йдеться про закупівлю інноваційних препаратів в Україні, вартість яких може сягати мільйонів гривень на одного пацієнта, багато хто досі здивовано піднімає брови. У суспільстві зберігається стереотип, що держава фінансує лише базове лікування, особливо під час війни. Однак реальність вже інша.
Високі ціни на такі ліки пояснюються просто: вони не мають генеричних аналогів. Виробник володіє патентом і монополією на ринку протягом 20 років, що дозволяє встановлювати будь-яку вартість. Саме тому доступ до сучасної терапії залишається обмеженим для багатьох пацієнтів у світі.
Договори керованого доступу як ключовий інструмент
З 2022 року Україна активно застосовує механізм договорів керованого доступу (ДКД), запозидивши досвід розвинених країн. За його допомогою держава напряму домовляється з виробниками про конфіденційні умови закупівлі. Ціна та обсяги не розголошуються, що дозволяє отримати знижки в 3–4 рази нижчі за ринкові.
Конфіденційність — стандартна практика в багатьох державах, включаючи Францію, Польщу, Угорщину, Румунію та Болгарію. Вона дає змогу виробникам гнучко формувати ціни для різних ринків. Публічне розголошення таких даних могло б зруйнувати цю систему.
Перемовини та закупівлі від імені держави проводить національна агенція Медичні закупівлі (МЗУ) на замовлення Міністерства охорони здоров’я. У 2025 році МЗУ уклали ДКД на 22 інноваційні препарати на загальну суму 2,4 млрд грн для лікування важких онкологічних захворювань та рідкісних хвороб, таких як імунодефіцити, гемофілія, спінальна м’язова атрофія, мукополісахаридоз, хвороби Гоше, Помпе та Фабрі.
Держава не може профінансувати все. Попит на інноваційне лікування значно перевищує бюджетні можливості, особливо в умовах війни. Кожне нове показання вимагає окремої оцінки медичних технологій (ОМТ), яку проводить Державний експертний центр МОЗ. Лише після позитивного висновку можливі перемовини щодо ДКД.
Регіони як нова можливість розширення доступу
Наприкінці 2025 року з’явився механізм змішаного фінансування. Тепер до закупівель інноваційних ліків можуть долучатися бюджети територіальних громад та лікарень. МЗУ виступає єдиним переговорником, агрегує попит регіонів і домовляється про вигідні умови для всіх.
Київ став першим регіоном, який приєднався до співфінансування. Департамент охорони здоров’я КМДА та МЗУ підписали договір про взаємодію. Столиця виділила кошти на закупівлю 9-валентної вакцини проти ВПЛ для безоплатного щеплення дітей 12–14 років.
Сьогодні в Україні вже працює ефективний інструмент для здешевлення дороговартісних ліків. Однак для системного розширення доступу пацієнтів до інноваційної терапії необхідне об’єднання зусиль держави, регіонів та інших ресурсів. Це дозволить зробити сучасне лікування нормою, а не привілеєм.
