15 травня 2026 року Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами оголосило новий конкурс на управителя корпоративних прав виробника «Моршинської» та «Миргородської». Подання пропозицій тривало до 26 червня, а електронний аукціон заплановано на 13 липня. Це вже третя спроба передати актив в управління, яка повторює вади попередніх і додає нову обставину, що ставить під сумнів сенс усього процесу.
Що саме отримає переможець
За дев’ятьма ухвалами Шевченківського районного суду Києва АРМА отримало лише корпоративні права низки компаній: ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод „Оскар“», ПрАТ «Миргородський завод мінеральних вод», ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», ТОВ «ІДС аква сервіс» та права на торгові марки. Нерухомість, заводи, обладнання та кошти на рахунках в управління не передавалися. Майбутній управитель фактично отримує юридичну оболонку без доступу до виробництва чи активів.
Дохід управителя залежить від дивідендів, які можна розподілити лише після рішення загальних зборів за річною звітністю. Найближчі виплати теоретично можливі навесні 2027 року. Водночас переможець конкурсу має сплачувати державі за договором уже у 2026 році — з власної кишені. За оцінками, чистий прибуток двох ключових компаній за 2022–2024 роки перевищив 800 млн грн, а частка управителя може сягати сотень мільйонів. Вартість активу за кілька років зросла з 1,5 млрд грн до понад 5 млрд грн.
Паралельно Вищий антикорупційний суд понад рік розглядає позов Міністерства юстиції про стягнення корпоративних прав у дохід держави. Позов подано у вересні 2024 року. Суд уже опрацював понад 80 % матеріалів. За усталеною практикою ВАКС більшість таких позовів задовольняють, тож рішення може бути ухвалене восени. У цьому разі актив передадуть Фонду державного майна, а договір з АРМА втратить чинність.
Крім того, передача активу конкуренту потребує дозволу Антимонопольного комітету. Попередній договір 2024 року розірвали саме через відсутність такого дозволу. Нові умови конкурсу 2025 року АМКУ визнав дискримінаційними.
Арешт накладено на 100 % корпоративних прав, хоча з підсанкційними інвесторами пов’язані лише 50 %. Решта належить сумлінним співвласникам, зокрема грузинським акціонерам та міноритаріям. Судовий шлях через ВАКС дозволяє відокремити частки, пов’язані з підсанкційними особами, на відміну від «валового» управління через АРМА.
Коли актив перебуває за крок від переходу у державну власність за рішенням суду, найрозважливіша стратегія — дочекатися вердикту та забезпечити прозорий перехід, а не запускати багатомісячну процедуру, яка може втратити сенс за кілька місяців.
