З квітня 2026 року росіяни цілеспрямовано атакують автозаправні станції, найбільше страждають прифронтові області від Сумщини до Дніпропетровщини. Життя та робота там ускладнюються, а сирени повітряної тривоги стають індикатором проблем.
Статистика тривог по регіонах
На заході тривоги майже не заважають: у Львові, Луцьку та Ужгороді сирени лунають 1-2% робочого часу. У Києві цей показник тримається на рівні 4% з 2023 року. На сході цифри значно вищі. У Сумах частка зросла з 11% у 2023-му до 72% у першому півріччі 2026 року. У Харкові — з 16% до 63%, у Чернігові — з 6% до 36%. Полтава та Дніпро проводять понад п’яту частину робочого дня під сиреною. У Краматорську тривога охоплює 83% робочого часу.
Зональність та адаптація бізнесу
З 2025 року влада перевела оповіщення на районний рівень. Це повернуло бізнесу робочі години. У Дніпрі без зональності тривоги сягали б 97,6%, фактично — 22%. Аналогічно у Запоріжжі, Харкові та Сумах. Гендиректорка «Ашан» Марта Труш зазначила, що мережа зачиняє магазини під час кожної тривоги: за 2025 рік простій склав близько 4000 годин. Торгові центри в січні 2026-го втратили 17% робочого часу. Міста реагують по-різному: у Харкові метро зупиняється, але бізнес реагує лише на балістику. Запоріжжя з 2022 року не зупиняє транспорт. Диференційована система в Харкові скоротила тривалість тривог на 2271 годину за рік.
