Мавпяча віспа (mpox) — це зоонозне вірусне захворювання, спричинене ортопоксвірусом, яке здатне передаватися від тварин до людини та між людьми при тісному контакті. Після глобального спалаху 2022 року хвороба не зникла: у 2025–2026 роках триває циркуляція клади II і активне поширення клади Ib у Центральній Африці з окремими випадками в Європі.
Більшість інфікованих одужують самостійно за 2–4 тижні, проте у дітей, вагітних і людей з ослабленим імунітетом ризик тяжкого перебігу значно вищий. Своєчасне розпізнавання лімфаденопатії та характерного стадійного висипу дозволяє швидко ізолюватися й зменшити подальше поширення.
Сучасні дані підтверджують ефективність дводозної вакцини JYNNEOS (Imvanex) на рівні 66–90 %, тоді як противірусний препарат тековірімат у великих дослідженнях 2024–2026 років не продемонстрував прискорення загоєння уражень при легкому та середньому перебігу.
Від лабораторної знахідки до глобальної циркуляції
Вірус мавпячої віспи вперше виділили у 1958 році під час спалаху серед макак у дослідницькому центрі Копенгагена. Перший підтверджений випадок у людини зафіксували 1970 року в Демократичній Республіці Конго у дев’ятирічного хлопчика. До 2003 року захворювання залишалося ендемічним для тропічних лісів Центральної та Західної Африки, де природними резервуарами вважають гризунів — гамбійських щурів, деревних і сонячних білок.
Переломним став 2022 рік. Клада IIb поширилася більш ніж у 100 країнах, переважно серед чоловіків, які мають секс із чоловіками. Всесвітня організація охорони здоров’я двічі оголошувала надзвичайну ситуацію міжнародного значення — у липні 2022 та серпні 2024 років. Саме тоді офіційно закріпилася назва mpox, щоб зменшити стигму, пов’язану зі словом «мавпяча».
У 2025–2026 роках картина змінилася: клада Ib продовжує циркулювати в ДРК, Уганді, Бурунді та Кенії, а з осені 2025 року окремі випадки без історії подорожей з’явилися в країнах Західної Європи. Паралельно в Західній Африці активізувалася клада II. За даними CDC, з 2022 року підтверджено понад 100 тисяч випадків клади IIb у 122 країнах.
Як вірус діє в організмі та чим відрізняються клади
Збудник належить до роду Orthopoxvirus родини Poxviridae. Він має велику ДНК-геномну структуру і формує дві інфекційні форми — внутрішньоклітинний зрілий віріон і позаклітинний оболонковий. Реплікація відбувається в цитоплазмі клітин, а рецепторами слугують хондроїтинсульфат і гепарансульфат.
Ключова відмінність між кладами полягає в тяжкості й заразності:
| Характеристика | Клада I (Ia, Ib) | Клада II (IIa, IIb) |
|---|---|---|
| Географічне походження | Центральна Африка (басейн Конго) | Західна Африка |
| Летальність (історична / сучасна) | до 10 % / 0,5–3 % | менше 1 % |
| Основний шлях поширення 2025–2026 | побутовий і статевий контакт, домогосподарства | статевий контакт, низький рівень глобальної циркуляції |
| Тяжкість уражень | частіше генералізований висип і ускладнення | переважно локалізований, легший перебіг |
Джерело даних: узагальнені звіти ВООЗ та CDC за 2024–2026 роки.
Лімфаденопатія — майже патогномонічна ознака. Вона розвивається у більшості пацієнтів ще до появи висипу або одночасно з ним і допомагає відрізнити мавпячу віспу від вітряної віспи чи сифілісу.
Клінічна картина: від інкубації до рубцювання
Інкубаційний період триває від 3 до 21 дня, найчастіше 7–14 днів. У цей час людина не є заразною. Продромальний період (1–5 днів) характеризується підвищенням температури, сильним головним болем, міалгією, болем у спині, слабкістю та збільшенням лімфатичних вузлів — шийних, пахвових або пахвинних.
Висип проходить чіткі стадії:
- макули (плоскі червоні плями);
- папули (підняті елементи);
- везикули (пухирці з прозорою рідиною);
- пустули (гнійні елементи діаметром 5–10 мм);
- кірочки, які відпадають через 1–2 тижні.
На відміну від класичної картини 1970–2000-х років, під час спалахів 2022–2026 років висип часто починається в аногенітальній ділянці, на обличчі або в ротовій порожнині і може залишатися локалізованим. Елементи болючі на стадії пустул і сверблять під час утворення кірочок. Загальна тривалість хвороби — 2–4 тижні.
Ускладнення виникають переважно у дітей молодшого віку, вагітних і людей з неконтрольованою ВІЛ-інфекцією: вторинна бактеріальна інфекція шкіри, пневмонія, ураження рогівки з ризиком втрати зору, енцефаліт, сепсис, проктит.
Коли звертатися по медичну допомогу та чек-лист ризику
Негайно звертайтеся до лікаря або інфекційного відділення, якщо з’явилися:
- висока температура в поєднанні з болючим збільшенням лімфовузлів;
- будь-який новий висип, особливо в аногенітальній зоні, на долонях чи підошвах;
- утруднене ковтання, біль при сечовипусканні або дефекації;
- симптоми після тісного контакту з людиною, у якої підозрювали або підтвердили mpox.
Люди з імуносупресією, вагітні та діти до 5 років потребують госпіталізації навіть при помірних проявах, бо ризик прогресування значно вищий.
Чек-лист самооцінки після можливого контакту:
- Чи був тісний шкірний або статевий контакт протягом останніх 21 дня?
- Чи з’явилася температура вище 38 °C і збільшилися лімфовузли?
- Чи є нові елементи висипу, що змінюють стадії протягом кількох днів?
- Чи належите ви до групи підвищеного ризику (множинні партнери, робота в охороні здоров’я, поїздка до ендемічних регіонів Африки)?
- Чи можете ви ізолюватися до отримання результату ПЛР?
Якщо відповіді на пункти 1–3 позитивні — зверніться по тестування. ПЛР з матеріалу з ураження шкіри залишається золотим стандартом діагностики.
Поширені помилки, які збільшують ризик зараження
- Вважати, що презерватив повністю захищає. Він знижує ризик, але не блокує передачу через шкіру поза зоною презерватива.
- Ігнорувати «незначні» елементи висипу на статевих органах, приймаючи їх за герпес або алергію.
- Продовжувати близькі контакти після появи перших симптомів, бо «це лише застуда».
- Самостійно розкривати пустули — це підвищує ризик вторинної інфекції та поширення вірусу через руки.
- Відкладати вакцинацію, якщо ви в групі ризику, сподіваючись, що «хвороба вже минула».
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли пацієнт з невеликою кількістю елементів у паховій зоні протягом тижня відвідував спортзал і лазню, інфікувавши щонайменше трьох людей через спільні рушники та прямий контакт.
Питання, які найчастіше ставлять пацієнти
Чи можна заразитися через повітря?
Тривалий близький контакт обличчям до обличчя теоретично можливий через великі краплі, проте основний шлях — прямий контакт зі шкірою або слизовими.
Скільки триває заразний період?
Від появи перших симптомів до повного відпадання всіх кірочок і загоєння шкіри. У середньому 2–4 тижні.
Чи захищає стара вакцинація від натуральної віспи?
Частково. Люди, вакциновані до 1980 року, мають перехресний імунітет, але його рівень знижується з віком. Для груп ризику рекомендують сучасну вакцину.
Чи потрібна ізоляція членам сім’ї?
Так, якщо був тісний контакт. Моніторинг симптомів протягом 21 дня і, за показаннями, постконтактна вакцинація протягом 4 днів (максимум 14 днів).
Чи можна повторно захворіти?
Документовані випадки реінфекції рідкісні, але можливі, особливо при значному імунодефіциті.
Вакцинація та лікування: що працює у 2026 році
Вакцина JYNNEOS (Imvanex, MVA-BN) — нереплікуючий живий вірус модифікованої віспини Анкара. Вводиться двома дозами з інтервалом 28 днів. Ефективність двох доз за даними досліджень 2022–2025 років становить 66–90 %. Одна доза дає нижчий і коротший захист. Антитіла поступово знижуються протягом року, тому для окремих груп ризику розглядають бустери.
Показання до вакцинації: чоловіки, які мають секс із чоловіками, та особи з множинними партнерами; медичні працівники, які контактують з пацієнтами; лабораторний персонал; мандрівники до регіонів активної передачі клади I; близькі контакти інфікованих (постконтактна профілактика).
Тековірімат (TPOXX), який раніше застосовували широко, за результатами рандомізованих досліджень STOMP, PALM007 та інших (2024–2026) не прискорює загоєння уражень і не зменшує біль у пацієнтів з легким і середнім перебігом. Його використання обмежено тяжкими випадками та глибоким імунодефіцитом у складі комбінованої терапії.
Основу лікування становить підтримуюча терапія: знеболення, контроль температури, догляд за шкірою, профілактика вторинної інфекції, підтримка гідратації та харчування. При ВІЛ-інфекції критично важливо продовжувати або негайно розпочати антиретровірусну терапію.
Регіональний контекст і поради для України
В Україні перший лабораторно підтверджений випадок зафіксували у вересні 2022 року. Масових спалахів не спостерігалося, проте система епідеміологічного нагляду працює. Для громадян, які планують поїздки до країн Центральної та Східної Африки або мають ризиковану сексуальну поведінку, вакцинація залишається актуальним інструментом захисту.
Практичні кроки для зменшення ризику в повсякденному житті: уникати тісного контакту з людьми, у яких є підозрілий висип; не користуватися спільними рушниками, постільною білизною чи бритвами; після можливого контакту ретельно мити руки та спостерігати за самопочуттям 21 день. При появі симптомів — ізоляція та звернення до сімейного лікаря або інфекціоніста з подальшим ПЛР-тестуванням.
Мавпяча віспа залишається контрольованою загрозою за умови швидкого виявлення, ізоляції та вакцинації груп ризику. Розуміння реальних шляхів передачі й актуальних клінічних особливостей дозволяє уникнути зайвої паніки і водночас не проґавити момент, коли потрібна професійна допомога.
