Євросоюз запровадив новий механізм захисту ринку сталі від надлишкових потужностей, насамперед китайських. З 1 липня квота безмитного імпорту скоротилася майже вдвічі — з 39 млн тонн до 18,3 млн тонн на рік.
Жорсткі ліміти для України
Половину нової квоти (9,15 млн тонн) зарезервували для країн з угодами про вільну торгівлю з ЄС, серед них — Україна. Індивідуальні ліміти для цих країн знизилися в середньому на 33%. Поставки понад квоту тепер оподатковуються митом у 50% замість попередніх 25%.
Для України Єврокомісія спочатку планувала квоту лише 713 тис. тонн, що означало б втрату 73% експорту. Після звернень балтійських країн та Швеції, Данії й Фінляндії ліміт підвищили до 1,05 млн тонн за дев’ятьма позиціями. Це все одно призведе до втрати 60% експорту 2025 року, коли постачання зросли на чверть до 2,65 млн тонн.
Експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій оцінили потенційні втрати галузі в 1,2 млрд доларів на рік. Директор GMK Center Станіслав Зінченко прогнозує скорочення експорту на 50–60%, або мінус 1,3–1,5 млн тонн, та втрати валютних надходжень від 850 млн до 1 млрд доларів щорічно.
Найбільше постраждає листовий прокат — падіння виробництва на 35–40%. Експорт довгомірного прокату зменшиться на 65%, а квота на порожнисті профілі скоротилася на 85%.
Металурги обурені: квоти базуються на показниках 2022–2024 років, коли галузь постраждала від війни та блокування портів. У «Метінвесті» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» наголошують, що ліміти ігнорують відновлення виробництва 2025 року. «Інтерпайп» заявляє про помилку в розрахунках для безшовних труб і дискримінацію країни-кандидата.
Додаткові правила «плавлення та розливання» з 1 жовтня та поєднання з CBAM роблять українську продукцію неконкурентоспроможною. Уряд має терміново переглянути ліміти до кінця третього кварталу 2026 року, вважає Зінченко.
